Я не тікала від дощу,
А насолоджувалась ним.
Я не боялася вічного сну,
Але й не робила його головним.
Я не любила людей,
Я кохала життя.
У мене в думках сотні-тисяч ідей,
Я приношу свої каяття.
В світі ясних тонів
Я жила і живу.
Поміж усіх кольорів,
Знаю тільки себе одну.
Моя доля важка,
Та я прагну летіти.
В мені воля дзвінка
Я вже звикла терпіти.
Мені заздрість солодка,
Мені ненависть терпка.
Надзвичайно важка насолода
Честь і гідність відверта.
Серед сірих «комах»
Повік виділятися буду.
Я літаю у снах,
Розбиваючись людям об груди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478522
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: Магура