Бачимо ми відображення
Променів світла тремтячого.
Не помічаємо враження
Від світу сплетіння киплячого.
З п’єдесталу п’янкого хмелю
Чи з багаття буття самоспалень,
Поспішивши сказати: «Люблю» –
Ти шукаєш сліди віддзеркалень.
Хай цілують іскринки твої.
Все одно, кому що ти говориш.
Бо у мене дивацтва свої –
Я закоханий в те, що Ти твориш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478567
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: Андрій Ключ