**** навіяне відлигою….

Заходь,  зрадлива  весно,  в  двері,
Ламай  льоди  міцних  імперій,
Стирай  зізнання  на  папері,
Усе  бери…

Тебе  чекаєм  –  без  діяння…
Ми  не  врятуємо  кохання,
Підняті  білі  в  пориваннях
Прапори…

Який  сенс  з  лементу  і  крику?
Сварки  -  не  вихід  і  не  ліки,
Ми  два  Титаніки-каліки
Йдемо  на  дно…

Нас  понівечила  відлига,
Ми  екстрасенси  чи  індиго?
Для  нас  самих  це  ще  інтрига,
Як  у  кіно…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478613
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: Лія Ладижинська