Як же боляче мені дивитись,
Коли вбиває влада свій народ,
Який не хоче їй скоритись,
Не хоче ні грошей, ні нагород...
Який не хоче двісті гривень клятих !
І не бажає брат на брата йти.
Не хоче і синами буть проклятий,
А волі прагне, і перемогти !
Та наш прервазидент не хоче волі,
Наївний півник, думає, що цар...
Та ні, він - раб й згниє поволі,
Впаде іще на нього Нації тягар...
Спина ще батогами буде рвана,
Не допоможе і кремлівський князь...
Впадуть обоє із свого дивана,
Й не будуть бльше царювать...
Не має наміру Народ терпіти,
Дибілам, виродкам - царям...
І це потрібно добре зрозуміти
Майбутнім всім поводирям...
Що зраду не простить Народ,
Ж бо не бажає буть рабами,
Нація - це справжній антидот
Для влади, що захотіла стать князями...
Автор: Назар Гузій 10.02.2014р.©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478662
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.02.2014
автор: Назар Гузій