Обіймімося, мій друже,
Ми не бачились давно,
Постаріли ми щось дуже,
Та мені це все одно.
Голос твій не помінявся,
Виглядаєш добре ти,
Пам’ятаєш кожен клявся,
Що ми названі брати.
Будемо ми спілкуватись
Та підтримувать завжди
Коли доля буде гратись,
Щоб не трапилось біди.
Та не сталось, як хотілось,
Відстань роз’єднала нас
І братерство десь поділось,
Та настав нарешті час
Й ми побачилися знову
І зустрілись як брати,
У цю зиму не зимову
Не тікаймо у світи.
09.02.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478692
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Георгій Грищенко