На цій колії
Мене ніхто не зупинить.
Не підведе до вічних берегів,
І спрагу димну не осилить…
Бо їду я…
До чорта на прийом!
Розважитись там, мабуть, не зумію,
Але і в зуби подивитися я варт!
(Якщо напитися потрібних кварт,
Й додати кілька заклинань з сувію…)
Пардон, за маячню.
Але таким перфомансом розважним
Для себе я розводжу сміх поважний
У цьому морі синього [не певен чи]
бурлеску,
(Хіба так можна називати
зимну фреску?!)
Бо в днях останньої Помпеї
Не бачу я ніяких просвітлінь…
Тому,
Розважити
[Хоча б себе]
Я маю повне
Динамічне право!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478809
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2014
автор: Вальдемар Феруменко