Мука чекання терпка, наче ягоди глоду.
Полем лютневим бреде перестигла зима.
Змерзлі, до краю, стежки визирають з негоди
Промені сонця збирають крізь білий туман.
Ноги в заметах розмоклих блукають безсило
(Певне зима в талу воду впустила весло).
Хтось, наче плакав. Спадали обрізані крила
В птахи, що вчора ще віхолу в душу несла.
Щоки цілують останні зимові сніжинки,
З присмаком солі холодна вельможа з вельмож.
Бачу, весна вже крадеться крізь хугу, навшпиньки
Дихає в спину, як злодій, останній мороз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478813
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Леся Shmigelska