Якось кум Петро зостався в кума Гната на нічліг,
З кумом разом повечеряв та й раненько спати ліг.
Спав, не спав, вночі як глипне - Гнат з рушницею стоїть,
І прицілився на нього... У Петра душа тремтить...
- Ну, молись, - Петру він каже, бо я зараз тебе вб"ю,
Ти - шпигун російський, куме, вдерся у мою сім"ю!
- Ти що, куме! Схаменися! Звідкіля ти все це взяв?!!
- А я чув, як у ві сні ти по-російськи розмовляв!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478827
Рубрика: Гумореска
дата надходження 11.02.2014
автор: Любов Вакуленко