Омиває кава береги,
не сумуй, бо я не божевільна.
В кожному живуть свої боги,
це лиш ми, і юність не стабільна.
ПідсипАйте до життя приправи,
з хлібом їжте, а не так, як я.
Більшість з нас існують без оправи,
іноді чужі чомусь сім"я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478882
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Руслана Лукаш