Шепчи, п"яни мій глузд, чарівна Афродіто,
Скупай у шовко-хвилях кучерів своїх
Мойого тіла хміль палкий, в жагу зодітий...
Переступи межу дозволень, мов поріг.
Твій шепіт - моря шум, а ніжність - його піна -
Пестливо так мене торкають... Я - пісок...
Мов хвилі - рухи тіл... Ми - чайки... Ми - пір"їни...
Зашепочи мене, богине, ще разок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478886
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Бойчук Роман