Зігрій мене в терпких обіймах слів,
Запалюй ними кетяги калини,
Сьогодні я твоя робоча глина,
Ліпи із мене все, що б захотів...
А завтра роль мою приміриш ти,
А я творцем буду твоєї долі,
Візьму на палубу з вітрилами Ассолі,
Під райдугу, що зводить всі мости.
Зігрій мене розпалююче-ніжно,
Я сильною втомилась надто бути...
Налий мені цілющої отрути,
Розтни над нами небеса Парижу.
Зігрій мене цілунком із роси,
Зігрій мене! Тепла я ще не знала...
Розтанути в тобі примусь зухвало,
Зігрій в жагучих спалахах сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478965
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Юлія Кириленко