Заблукало щастя в сніжній хуртовині,
Незнайти дороги, стежки замело...
Падають сніжинки, та вони не винні,
Холодно у серці і душі було.
Заіскриться щастя вранці від морозу,
Полетить у небо, в голубу блакить.
І впадуть на руки краплі наче сльози,
Буде незабутня ця єдина мить...
А як зійде сонце, променем зігріє,
Доторкнеться ніжно і віддасть тепло.
Щастя на порозі і збулися мрії,
То його кохання справжнє привело...
За вікном хурделі зазирають в шибку,
Загорнулось поле у білий сувій.
У кімнаті ж тепло, ніжно грає скрипка,
Визирає щастя з під пухнастих вій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478986
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)