За межами звичних градусів

Руки  твої-  як  квіти,
Очі  твої-як  вись…
хочеться  вверх  летіти,
І  не  боятися  вниз!

І  не  боятися  впасти:
Безсилля  людське  брехня…
хочеться  тебе  вкрасти,
Покласти  на  круп  коня!

Втекти  десь  у  дикий  степ,
Туди,де  не  буде  монголів…
Але  зараз  у  моді  дапстеп,
Поклоніння  мечу  і  короні!

І  кожен  із  нас  тут  Отелло,
На  варті  суспільного  статусу…
У  кожного  власне  пекло,
За  межами  звичних  градусів!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2014
автор: Той,що воює з вітряками