Я надриваю душу – покохай,
За непокору чи за власну думку,
За очі із блакиттю небокраю,
За віру безперечно непорушну.
Я серцем прошу: ти не будь як всі,
І роздивись за маскою людину.
Живи та дихай мною увісні,
І мрій про мене, вічну та єдину.
Грішу думками: будь лише моїм.
Я в вічності і вірності клянуся.
Я в дні живу тобою лиш одним,
І лиш цього найбільш за все боюся.
Молюся про єдине: будь завжди.
З тобою світ на двох ділити легше.
Я день за днем у просторах журби
прошу, щоб ти прохання моє звершив.
7.10.2011 року
Н.К.О.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2014
автор: Катя Львівська