За секунду до посмішки мами
У душі завмирає час,
Заживляючи в серці шрами
Вже давно забутих образ.
За секунду до спалених жаром
Від хвороби веселих слів,
Відчуваємо холод тілом
За дурниці м минулих днів.
За секунду до перемоги
Кров тікає по венах вниз
Підставляючи страху ноги
Дістає свій вагомий приз.
За секунду до поцілунку
В тишину поринає світ
У коханні нема рахунку
Воно вічне як сонця цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479061
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Марічка Берізко