Вже моя осінь стала у вікні,
Ввійти до хати якось завагалась.
А я подумала, що це у сні,
Непрохана до мене завітала.
Не стій, не заглядай в моє вікно,
Не очікувала я тебе, не ждала.
Не сподівайсь – не впущу все одно,
Ще з молодістю я ся не прощала.
Не прощаюся із молодістю я,
Душа моя старіти не бажає.
Хоча вся в золоті твоя краса,
Та з кожним днем облуда опадає.
А я щодень бажаю молодіти,
Щодень закохуюся і люблю життя.
Бо так не хочеться душі старіти,
Тому і осені не буде прийняття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479148
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2014
автор: Едельвейс137