Зима покрила снігом всі стежки,
І вітер дме, так голосно й так тихо…
Так голосно, мабуть, кричать думки,
А тихо так, мабуть, минає лихо…
Так все життя ідемо поруч ми.
Я знаю ти близький, але й далекий,
Бо твою стежку теж мели сніги,
А ми втоптали…слід наш є лелечий.
А ми топтали стежку цю, життя.
А ми пройшли вже крізь вогонь і воду,
Я вірю, ми пройдем крізь забуття,
Й напишемо про нас кохання-оду..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479335
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Причинна