Забери мене осінь до себе,
Постели сухе листя з дощами.
Так не можна?Зроби це для мене.
Відплатити?А хочеш віршами?
Забери.Він мене не шукає.
Не кохає.І вірші не пише.
Дощ старезний ногами стискає
Сиві хмари.А ти...Мене лишив...
Забери мене осінь.А хочеш,
Я залишусь з тобою на світі?
Дощ,ногами ти досі тупочеш.
А,ти будиш найкращії квіти?
Спиш у лісі,ночуєш самотній.
Хто погладить тебе по голівці.
Розбудити?Ти скажеш о котрій?
Ти послухаєш пісню на плівці?
Забери мене.Буду слухняна.
Буду завжди обличенько мити
Я дощами холодними зрання.
Тільки ти ...Вже не зможеш любити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479498
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Відочка Вансель