У День закоханих одна.
Так було рік назад, і два.
Вогонь у серці вистиѓа,
Мов пічка.
Спливає час рікою з гір.
Стирає молодість до дір,
Згоряє в погляді сапфір,
Мов свічка.
Життя без бурі, та проте
Гнітить уже затишшя це.
Повз мене хвиля страсті йде.
Я острів.
Стою, пісок бере вода.
Змиваюсь я, літа - до дна.
Минає осінь, йде зима
У гості.
А серцю хочеться в весну,
Сховати першу сивину,
Оголосить рокам війну
І жити!
Злетіть на крилах до хмарин,
Ввібрать небес аквамарин
І сяйво сонця до клітин,
Любити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)