А мантра дограє останні ноти…

Зворотній  відлік.  Майже  північ,  майже  пОвня,
А  слів  катма,  ще  зорі  не  раховані.
Твої  пориви  вітру  некеровані,
А  моє  "завтра"  у  Твоїх  долонях...

Крапля  дощу.  Морозний  подих,  майже  осінь.
Рука  в  руці,  а  між  долонь  перетяги.
З  твого  волосся  калин́ові  кетяги
Розсипались  на  білосніжну  постіль.

Зронила  крила.  Загубила.  Розгубилась...  
А  мантра  дограє  останні  ноти,
А  пальці  гублять  шовку  Твого  дотик,
А  Ти  в  тумані  ранку  розчинився…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479545
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Оля Бреславська