МОЄМУ ЛУЦЬКУ

Пташиний  крик  засіяв  Лесин  парк,
Кричить  пугач,  круки  гніздяться  в  гіллі,
«Чи  -  чирк»  звучить,  чи  вже  знайоме  -  «карк»,
Готують  птахи  весняне  весілля…

Ще  сніг  лежить  і  лід  покрив  рови,
Зайців  сліди  видніються  глибокі,
Під  ранок  очі  сонної  сови,
Вдивляються  у  тіні  одинокі…

Луцьк  вже  не  спить  -  відходить  від  зими,
По-новому  зраненька  чепуриться
І  біла  хмара  пишними  грудьми,
Під  променем,  над  вежею  клубиться.

Весняний  Луцьк,  наш  красень  серед  міст,
На  кленах  витинає  різні  кулі,
Звучить  собор,  мов  грає  піаніст
І  дзвони  б’ють,  немов  «ку-ку»  зозулі…

Луцьк  скоро  знову  квітами  піде
І  засіяють  клумби  серед  міста,
Такого  чуда  більш  нема  ніде,
Як  ця  краса  казкова  й  урочиста.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479590
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Віталій Назарук