Що сказати іще тобі, милий,
Коротаю безглуздості дні.
Зависає мій окрик безсилий,
Потопає в тривожному сні.
Прокидаюсь, вслухаюсь у тишу,
Наполохану думку ловлю.
Серце кличе, пора йти на прощу,
Я люблю тебе, дуже люблю.
І лелію у грудях світанок,
Заворожено дух я твій п’ю.
Для моєї душі став він сховок,
Я метеликом в ньому горю.
15.02.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2014
автор: Валентина Ланевич