Я автор чорного роману…
А, може, білого вірша…
Найтонших ліній із туману…
А чи творець самообману…
Хто ж я така?
Я ворог чорного безмежжя…
Любитель крон…
Серед усіх оцих обмежень…
І заборон…
Сплету вінок собі з туману…
І яворів…
Пройдусь по всіх земних майданах…
Без прапорів…
Вплету у той вінок я квіти…
Всіх кольорів…
Щоб тільки день цей не забути…
Щоб він горів…
Скажіть мені, та вже сьогодні…
Бо час летить…
Якщо вам також накипіло…
Якщо болить…
Пісок. Вода. Чому так швидко?
У небуття...
Я автор чорного роману..
Тонкий творець самообману...
А чи життя?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2014
автор: гостя