Моя вулиця не носить твого імені
Мої парфуми на пахнуть твоїми квітами
Ніжні руки не цілують губи невідані
І діти мої не схожі із твоїми дітками
Та й дороги у нас із тобою не схрещені
Хто звернув на ліво мабуть не збагнути
Пам'ятаю приходив із чорними мештами
А від мене завжди вертався роззутий
Дуже сумно що ти навіть не приятель
Що дружина твоя червоніє при зустрічі
Але ми з тобою обов'язково щось вигадаєм
І будемо друзями вже нерозлучними
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479735
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Ада Синьоока