Давно це було... так давно...
Немов уривок старого кіно,
Який переглядаю знов і знов,
Бо не буває старою любов...
Хіба буває більше не живою...
Твоя померла в зародку, нажаль.
Вона - як та відірвана деталь,
що загубилась десь в дорозі...
її знайшли й скропили мої сльози...
Бо я ще довго дихала тобою...
Моя ж жила ще довго дуже,
Усе тебе шукала, друже...
Мене терзала, і просила
тебе вернути. Я ж безсило
дивилася, як ти цілуєш іншу...
Та час лікує тяжкі рани
Мене він вивів із омани
Вся біль помчала за вітрами,
в душі лишились тільки шрами...
і я знайшла любов ціннішу...
15.02.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2014
автор: Богданочка