Там, де у снах я буваю,
Існує певна країна,
Де летять до небокраю,
Душі летять як пір'їни.
І райдуги їхніх думок
Линуть величним хоралом,
Та чую я ще еківок,
Очі прикривши забралом.
Бо досі невіра моя
Про право бачити/чути,
Співає мені, зокрема,
Що я прийшов на спокути.
Мовчки стою, без бажання,
Стою я, немов невіглас...
І проявляється знання:
Не прийшов летіти мій час.
16.02.2014
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479897
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: Левчишин Віктор