Мені байдуже що думають вони.
Існує сьогодення, час відведений нами
Лише ці миті є цінними понад усе
Спілкування - взаємозв'язок відкритих очей.
Заплющене серце нехай почне відчувати
Ритм життя довкола цих дивних істот,
що вважають себе часткою народу,
Тобі байдуже що вони вміють літати.
Час зупинився, ти стоїш чи йдеш, - невідчутно.
Сьогодення закінчується теж вже час, - помітно.
Зараз я промовчу, як хочеш, я можу
Нам байдуже скільки буде потім і знову.
Можливо варто прокричати, - але навіщо
Знов все чіпати?.. Байдуже, відповідно
Я хочу нового життя та сьогодення нового
вже без повільного запаморочливого відліку часу.
У мене є все я щаслива!
Я бажаю бігти швидше сонця,
Плюскатися у небесній хмарині,
Огорнути ніжністю квіти чудові.
Радість просочується навколо
Ти поруч, тебе накриває невагомістю,
маєш відчути магічну енергію щирості
Рух сонця триває, скільки забажаєш.
Збагни, тут все просто: простір,
крапки, коми, прямі, рухаються в часі,
Спілкуйся з відкритим серцем й очима
Щиро, я цінно сприймаю відведені миті.
Цікаво, а чого хочеш ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480031
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2014
автор: VeroNike