Дійові особи.
1. Відвідувач № 1.
2.Відвідувач № 2.
3.Енергійний офіціант.
4.Пильний кухар.
5.Молода спортсменка (заміжня).
6.Дівчина, що не любить спорту (незаміжня).
[b]Автор. [/b]
В кафе заходять двоє
Обідньої пори,
З всією суєтою
Прощаються вони.
За столик швидко сіли,
Бо їсти хочуть-страх,
Так сильно зголодніли,
Аж темно у очах.
[b]Відвідувач 1.[/b]
Офіціант, що в вас на перше?
Про друге вже мовчу.
Щось дуже мені захотілось
З сметаною борщу.
[b]Відвідувач 2.[/b]
Офіціант, сюди, будьласка,
Бо як крізь землю зник,
Чи є у вас (це була б казка)
Ще до борщу часник?
[b]Автор. [/b]
Терпіння один з них не має,
А інший чує у цю мить,
Як той офіціант когось гукає,
Напевно, що до кухаря кричить.
[b]Офіціант. [/b]
Ти глянь, вже м' ясо пригоріло,
Знімай його з вогню,
А я подивлюсь, де поділось
На цей обід меню.
Один борщу вже дуже хоче
З тих, що сидять в кутку,
А інший голову морочить,
Бажає часнику!
[b]Автор.[/b]
Офіціант вже весь у милі,
В столах паперів тьма,
Шукав меню, нема вже сили,
Ніде його нема.
Під ніс собі щось каже кухар,
Немилий йому світ,
Так працював, аж мокрі вуха
І з лоба ллється піт.
[b]Кухар. [/b]
Балакать часу я не маю,
Бо пироги печу,
На всіх тут ледве вистачає
З сметаною борщу.
Скажи їм, що через хвилину,
А поки чаю дай,
Бо тільки чищу картоплину,
І з м' ясом зачекай.
[b] Автор. [/b]
Офіціант блідий, як стінка,
Не знає, що робить,
В одного з хлопців вже печінка
Від голоду болить.
Попили вони трохи чаю,
Без цукру-то ще півбіди,
Аж п'ять хвилин офіціант шукає
До чаю ще заварки і води.
[b] Офіціант. [/b]
Шановні друзі, все в порядку,
Зробив я все, що міг,
Борщ на вогні, часник на грядці,
В духовці вже пиріг.
На друге є картопля й шинка,
Ви трохи потерпіть,
Чекать лишилось лиш хвилинку,
Ще ж треба підігріть.
[b]Автор. [/b]
Так радісно офіціант розповідає,
А за вікном минає день,
Від слів його цих хлопці відчувають,
Як в них розпочинається мігрень.
Офіціант повільно йде на кухню,
Вони усе в неспокої сидять,
Не чути зовсім щось там руху,
Каструлі лиш там на плиті киплять.
[b] Відвідувач 1. [/b]
Байдуже, мені їсти так охота,
Зайшли сюди ми на свою біду,
Напевно, що сьогодні на роботу
Після обіду я вже не піду.
Ти, друже, вже роби, що хочеш,
Та будь-яку я суму заплачу,
Якщо принесуть навіть серед ночі
Тарілочку червоного борщу.
[b] Відвідувач 2. [/b]
Я згоден, друже, із тобою,
Тоді лиш будемо щасливі ми,
Коли будуть із їжею смачною
Стояти перед нами тарілки.
Із всіх життєвих необхідних істин
Одна лиш зараз в моїй голові не спить:
Живемо ми для того, аби їсти,
Їмо ми лиш для того, аби жить.
[b] Відвідувач 1. [/b]
Щось, друже, вже надворі сутеніє,
І люди деякі з роботи швидко йдуть,
Та в серці в мене жевріє надія,
Що ще сьогодні нам поїсти принесуть.
[b] Відвідувач 2. [/b]
Я теж надії цеї не втрачаю,
Що ще сьогодні гарно поїмо,
Бо щось не ситий я від чаю
І довго дуже ми борщу ждемо.
[b] Автор. [/b]
А той офіціант без шуму й крику
Як сік із яблук з кухля швидко пив,
Каструлю на плиті з борщем велику
Він ліктем неуважно зачепив.
Так вчасно кухар підхопив каструлю,
Коли вона летіла із плити,
Ті хлопці, мабуть, їли б з маком дулю,
І довелося б їм голодними піти.
Та довгожданий борщ виносять,
Я про сметану вже мовчу,
Вже хлопці часнику не просять,
Лиш би наїстися борщу.
Так вправно їсть цих хлопців спілка,
Роти у них не сплять,
Лиш ложки по обох тарілках
Невтомно торохтять.
[b] Відвідувач 2. [/b]
Ох друже, їсти борщ-це насолода,
Цінити цей момент ти завжди вмій,
Часу його чекать було не шкода,
Не було в мене більш ніяких мрій.
[b] Відвідувач 1. [/b]
Той кухар працював на славу,
І борщик цей оригінальний має смак,
Якби лише якусь сюди приправу,
Й на всякий випадок додати ще буряк.
[b] Відвідувач 2. [/b]
Якби ще кинути сюди капусти,
І можна кілька картоплин,
Бо овочів щось тут не густо...
[b]Автор. [/b]
Ще не пройшло й пяти хвилин,
Як дві дівчини в бар заходять,
На столик все кладуть,
Очима навкруги лиш водять,
Та ще й офіціанта швидко звуть.
[b]Спортсменка. [/b]
Як після фітнесу приємно
Зайти й попити з яблук сік,
Сидітиму недовго, бо вже темно,
Ще й вдома зачекався чоловік.
[b] Дівчина, що не любить спорт [/b]
А в мене зразу починаються проблеми,
І радість в мене в серденьку не та,
Коли не з їм я тістечко із кремом,
До нього ще й фруктового торта.
[b] Спортсменка. [/b]
Ох моя подруго, ти кажеш дивні речі,
Мене не тішить ні бенкет, ні бал,
Коли не сходжу позайматися під вечір
Й попіднімати штангу у спортзал.
[b]Автор. [/b]
Офіціант летів, немов на крилах,
Чомусь у нього трохи тіпалась рука,
Була невичерпна якась у нього сила,
Аж замастив від хвилювання фартука.
[b]Офіціант [/b]
Чого бажаєте, шановні пані?
Я вдячний вам, що ви заглянули сюди,
Хоч ви лиш в барі, а не в ресторані,
Обслужимо по першому розряду вас завжди.
Меню, щоправда, я ніде знайти не можу,
Поняття я не маю, де, ніхто ж не брав,
Та без питань вам швидко допоможу
У виборі всіх найсмачніших страв.
[b] Спортсменка. [/b]
Офіціант, будьласка, соку,
Чи соків вибір є у вас?
[b]Офіціант. [/b]
О так, їх вибір в нас широкий,
Є персик, ананас.
Вже є в нас навіть сік із манго,
Не будь я батька син!
[b] Спортсменка. [/b]
Та не кляніться, я вам вірю,
Чи є в вас апельсин?
[b]Дівчина, що не любить спорт. [/b]
А мені тістечко з мигдалем,
Бо я не дуже сильно люблю спорт,
Пізніше принесіть, аби не було мало,
До чаю з цукром ще фруктовий торт.
[b] Автор. [/b]
Офіціант, жіночим поглядом зігрітий,
Ледь не розбив собі об двері в кухню ніс,
Та переплутав він усе на світі,
І зовсім інше цим дівчатам він приніс.
Задумався офіціант наш трішки,
І в голові його витала думка щось не та,
Коли він сік приніс солодкоїжці,
Перед спортсменкою поклав на стіл торта.
[b]Дівчина, що не любить спорт. [/b]
О Боже! Що це? Це ж для мене мало,
Лиш сік мені принесли, дуже жаль.
Всю ніч до того неспокійно спала,
Коли перед очима бачила мигдаль.
[b]Спортсменка. [/b]
Офіціанте, в чому справа,
Ви ж дуже добре бачите, я полюбляю спорт,
Я їм лиш овочі, п' ю соки, трави,
Баланс порушить в організмі торт.
[b] Автор. [/b]
Так довго ці дівчата ображались,
А хлопці ті кмітливі вже не сплять,
Лише ці хлопці швидко здогадались
Підноси їм місцями помінять.
[b] Спортсменка (відвідувачу № 1). [/b]
Ой хлопче, я вам дякую безмежно,
Запрошую я вас зі мною пити сік,
Та пити його будемо ми обережно,
Бо вдома мене зачекався чоловік.
[b]Дівчина, що не любить спорт (відвідувачу № 2)) [/b]
Мабуть, я вас без тями покохала
Бо я не дуже сильно люблю спорт,
Як ви підноса з соком поміняли
На тістечко і на фруктовий торт.
[b] Відвідувач 2. [/b]
Мабуть, що я зробив це недаремно,
За вас, дівчино, залюбки я заплачу,
Допомогти мені вам так приємно,
Та, мабуть, зараз просто помовчу.
[b]Автор. [/b]
Виходить кухар, наче сонний,
І злісно витирає з лоба піт,
Обличчя в нього аж червоне,
У склянку з чаєм він кидає лід.
[b] Кухар. [/b]
Працюю я від рання до смеркання,
Всім наварити їсти-це моя мета,
А в них тут розгорається кохання,
Коли їдять фруктового торта.
[b]Офіціант. [/b]
Весілля тут справляти доведеться,
Бо як принесу я ще цій спортсменці сік,
То шлюб її із крахом розпадеться,
З цим хлопцем її лишить чоловік.
[b]Автор. [/b]
Та шлюб спортсменки не розпався,
Вже соку не пила,
Із нею перший хлопець попрощався,
Коли вона додому йшла.
А другий хлопець про ту іншу
Вже бачить третій сон,
До того ж він, скажу вам більше,
Взяв в неї телефон.
З кафе пішли всі дуже ситі,
Таку скажу вам річ,
І спали хлопці, як убиті
Напевно, цілу ніч.
Як новий завтра день настане,
Прийдуть вони сюди,
Борщу замовлять і сметани,
А, може, ще й води.
Хай же щодня із всіх життєвих істин
Ось ця ніколи в вашій голові не спить:
Живемо ми для того, аби їсти,
Їмо ми лиш для того, аби жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480101
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 17.02.2014
автор: Дмитро Овсієнко 86