Давай-но поговоримо вiдверто
розставимо усi крапки над (і),
бо вже набридло так все ревно
щораз доводити тобi.
Я не за бiлих чи червоних
мене болить за наш нород,
тi зверхники розiйдуться по вiллах
а нам з тобою жити в борг.
Не важливо з якого ти краю,
не суттєво розмовляєш чи "гавариш",
пам'ятай що рабiв непускають до раю
i свободи не буде якщо ти мовчиш.
Не можна на брата гострити вила
i до пiдступних втрапляти пасток,
у той час як виконують наказ командира
що покласти нас мрiє всiх пiд каток.
Маємо разом з тобою країну
є копалини, гори й моря,
то навiщо нам землю дiлити єдину
через "звiрiв" пiдступних та короля.
17.2.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480168
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2014
автор: Гучномовець Київський