Пусті вагони ніколи не були пустими
в них є як мінімум одна душа
Провідника
Що дивиться в вікно,
Пробиває білети
Сварить підлітків, що курять в туалеті
Іде в інший кінець поїзда
І рахує до ста
І коли поїзд прибуває на станцію
Кінцеву
І навіть машиніст зникає з етеру
І виконано не обов'язок, а частину життя
В поїзді залишається душа провідника
Підходить до вікна
І до наступного відправлення
рахує до ста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480215
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Ярема Підпільний