*****

Не  зовсім  вмер,не  зовсім  жив,  не  зовсім  провинився
Кудись  летів,  кудись  валив,  на  щось  насрав
                                                                                     Аж  потім  подивився
Назад.  Ай  бл..я!  Та  це  ж  не  я  -  я  ж  так  не  можу!
Я  ж  був  Казей,  потом  Еней,  тепер  Морозов?
Яке  ж  це  падло  напускає  вроки  на  всі  боки,  Боже?
Які  пороки  заставляють  суть  забути?
Десь  напаскудити  й  заснути?
Й  чекати  тихо  в  ліву  руку  ртуть  як  дозу...
Від  правди  мутить,  чи  від  вина?
Чи  в  цьому  винна  мексиканська  кухня?
Я  вчора  так  багато  усього  напоглинав  
А  сьодні  би  продерти  кисляки  і  пива  б  хоч  пів  кухля!
Пробачте  Їжака!  Пустіть  в  тролейбус  без  грошей  -
Я  тут  транзитом.  На  Вашім  рейсі...
Пойміть,  така  фігня,  бо  тільки  що  лишень  розбіглась  свита.
Що  шпага,  що  пальто  лишились  десь  в  чиїхось  будуарах
Повірите,  мій  милий  контролер,  -  я  б  Вас  обняв  -
Та  Вам  лиш  гривня  двадцять  п"ять  -
Моїх  обіймів  Вам  мабудь  буде  замало...
Ментів  не  треба!  -  Ви  б  вікно  -  те  що  до  неба
Залишили  привідкритим
Ай  я  б  махнув!  Я  б  полетів!  Та  діти!!!
Я  перед  ними  до  кінця  ще  невідмитий
Моя  душа  чогось  зробилася  липка,  як  сажа
Що  не  самий  сильний,  добрий  і  розумний  
Я  мабуть  їм  теж,  колись  потом,  таки  розкажу...
                                                                                                     Чи  самі  поймуть...
                                                                                                             Чи  хтось  підкаже...

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480307
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Володя з Тополівки