Любити малинове варення,
солодкі парфуми знов-таки?
Не ховатись тінню у шухляді,
здійснити небажані зміни,
що рано чи пізно даються взнаки?..
Чи, вкрившись ковдрою,
розчинитися в темряві,
вбачати силуети сірих людей?
Ніхто на тебе не дивиться,
замислений, просто повз іде.
Усе, що є навколо тебе,
бездушно рвеш ти на шматки.
Живеш, надієшся на небо
і топчеш те,що забуваєш,
дерев засмучених кістки.
Тінь її принишкне на балконі
затишного тихого гнізда.
Прикладатиме до його щік долоні,
а він тихо спатиме,
навіть не згада.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480334
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: teodora_daisy