Так боляче, як ніколи, безтями болить душа...
То що, ви хотіли крові? Така вам піде ціна?!
Так боляче, як ніколи, безтями болить душа...
Це ж вам так кортить свободи, а в мене з очей сльоза.
І пастор кладе в домовину червоний від крові стяг.
Так боляче, як ніколи, на серці від того жах...
Ну, що мій упертий сину, достатньо тобі звитяг?
Так боляче, як ніколи, від крові, що на руках...
Ненависть проллється гноєм, отруєна ним душа...
Так шкода, Небесний Царю, Тебе зараз тут нема,
Роздерла б Тебе відразу ця зграя вовків сліпа!
Так боляче, як ніколи, пробач мені ці слова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480403
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Сергій Ранковий