Біль розриває серце навпіл. І так тихенько прокрадається крізь кордони страху і перепливає через ріку віри, і продовжує рвати серце далі. Біль за завтра якого може не бути. За країну, якої може вже завтра не бути. За тих в кого завтра вже точно не буде. І за тих, хто не побачить завтрашнього сонця. І за тих, хто в гостях у Бога замість того, щоб просити про себе, благає про майбутнє країни. За тих хто вірить і ще більше за тих, хто не вірить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480404
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Гуцол Оксана