Дано перо лише поету,
Що пише вірші залюбки,
Художник завжди до портрету
Доводить пензликом штрихи…
А композитор з піаніно,
Кладе по ноті на папір,
Закоханий, під небом синім,
Летить із головою в вир.
Хірурга інструмент для праці,
Напевно, скальпель і наркоз,
А творить завжди нам погоду,
Дощ, ясне сонце і мороз…
Учитель словом зігріває
Серця дитячі змалечку,
А хлібороб життя листає
Врожаєм щедрим на віку.
Лише кобзар в житті все разом
Зібрати може під хрестом,
І видасть всім усе відразу,
Життя людське, неначе сон!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480448
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Віталій Назарук