Скільки суду-пересуду по країні йдеться…
Хай же совість у душі кожного проснеться!
Не все видно, не все знаймо - то ж чого судити?
Краще б, людоньки, себе навчити любити!
Кожного коли б любили, то й горя б не знали,
Бо ж тоді того болЮ вже б не завдавали!
Знаємо, коли людина щира і привітна –
Їй і відповідь прийде така ж, відповідна!
Щирі думки й почуття – то й шляхи сувмісні,
І відношення тоді радісні і тісні!
Призовемо мудрість Божу*, навчимось у неї,
Щоб жорстокість не ввійшла у наші легені!
Хай народ і президент зійдуться в бажаннях –
Бо тоді шляхи єднання й одні намагання!
- Бог Всебачачий, з’єднай, дай прийти до миру,
І вклади у кожне серце віру Свою щиру!
*"Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини." -
Укр. Біблія, Приповісті 10:12..
18.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480455
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Людмила Дзвонок