крові рідної квіти червоні
душі болем безмовно пють
плаче мати у регіоні
батько сльози втира в краю
сатана сміючись тронне крісло
укріпляє усім напоказ
і нема ні месій ні місій
щоб зламати його каркас
брат на брата іде вороже
зло кладе ультиматум добру
простягни свою руку о Боже
зупини цю абсурдну гру
20.02.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480476
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Рідний