Скелет у шафі. ( подражаніє саврємєннікам)
Зірка, падаючи з неба, розбила шибку…
Дівчинка почала підмітати в кімнаті шкло…
Ненароком порізала палець…
Від вигляду крові знепритомніла...
Вдарилась головою об батарею…
Отримала струс мозку…
і…зовсім забула загадати бажання…
якщо в кінотеатрах на задніх рядах
закохані тримають руки в ширінках
давляться поп-корном і забувають
вимикати мобільні телефони
то кому буде цікаво дивитись
мелодраму, де в кінці муха
помирає, заплутавшись у фаті
нареченої, наче в павутині…
кажуть, якщо спати на схід головою,
то будуть снитись кошмари.
От чому я одягаю шкарпетки,
Зв’язані із твого волосся…
Це така дивна мантра, яку треба
Повторювати тисячу разів на день -
«Проковтни апельсин, проковтни, проковтни…»-
Вона зрозуміла лише мені
І моєму покійному дідусеві…
Бо ми знали, що таки настане
Цитрусовий рай на землі!
Привіт! Я –щур!
Будемо знайомі!
Хочу вас сказати,
що на дев’ятому поверсі
Скоро прорве трубу.
Будинок затопить!
Ховайте домашні тапки!
А, зрештою ,
Навіщо вам тапки
Якщо ви всі і так потонете!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48053
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2007
автор: Наташа Воронова