Їдь, водомете, геть, бо не загасиш
Вогню на жодній з наших барикад.
Не факел олімпійський шини наші,
Так що вертай, доки живий, назад!
Тут ПРАВДА до вогню кидає шини,
Тут ГІДНІСТЬ мокра вся, неначе хлющ,
Байдужої немає тут людини...
Нарешті очі ти свої розплющ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480560
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Патара