Вечірнім містом бігають маршрутки.
Переливається луною дикий шум.
Із-поміж цього хочеться забутись,
та потопаю в морі чайок - в морі дум.
Вечірнім містом ходять вільні люди:
щасливо вибілені, випрані, святі.
Завуальовано в болоті душі гублять.
Та зась - не каються, бо раз живуть в житті!
Вечірнім містом стомлено й безжально
своїх повік вітрини не складуть.
Бо так потрібно - цим живе реальність
й самотнім людям освітляє путь.
Вечірнє місто скорене Тобою,
усі вітрини, транспорт, дикий шум.
Ти ж так хотів мене любить такою,
а я давно Тобі - клянуся і брешу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480573
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Ліна Біла