Щось не складаються вірші ніяк
і рима якась кострубата.
В країні кермує маніяк,
Героїв у чорне увінчана хата.
Вкривають землю тіла бездиханні,
липка кров асфальтом тече.
Та все ж мають знати можновладці погані -
ніхто за кордон із них не втече.
Та й закордону для них вже немає,
бо ужахнувся їх діяннями світ.
Покидьків таких тільки Росія приймає,
в яку й простелився кривавий їх слід.
А ми все ж піднімемось, залікуємо рани,
покладемо бруківку, побілим хати.
Світ ще буде гордитися нами,
Ще будем щасливими сестри й брати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480704
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2014
автор: Леонід Ісаков