Ти наснилась мені.
Ти прийшла серед ночі.
Твої очі сумні.
Чом сумні твої очі?!
ПР: Коли в серці зима,
Коли в скронях стукоче…
Що тебе вже нема,
Серце вірить не хоче!
Чому ночі ясні?
Чом вони ще прозорі?
Чому з неба, як сніг,
Білі падають зорі?
ПР: Коли в серці зима!
Коли в скронях стукоче…
Що тебе вже нема,
Серце вірить не хоче.
Ці вуста чарівні,
Ці цілунки дівочі,
Не лишень у вві сні
Відчувати я хочу!
Ніжність їх не згублю,
Щастя мить не зібгаю, -
Бо безмежно люблю!
Бо шалено кохаю!
ПР: Коли в серці зима,
Коли в скронях стукоче…
Що тебе вже нема,
Серце вірить не хоче!
© Copyright: Дмитрий Град, 19.01. 2014
Свидетельство о публикации №114011905153
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480753
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 20.02.2014
автор: град