Смерть не найстрашніше…

Варвари...та    ні...  це  просто  психи,
Яких  шизофренія  мучить  все  життя,
В  яких  немає  совісті  вже  анітрохи...
Це  нелюди...хоч  ні  ...  просте  сміття...

Сміття,  яке  так  буде  вічно  гнити,
Зсередини  згризтиме  завжди  хробак,
Процес  ніяк  не  вдасться  зупинити,
Їм  не  мине  все  в  цьому  світі  просто  так...

Згноять  їх  люди  за  оті  безчинства,
Які  вчинили  на  Майдані  ці  раби...
Ставши  на  захист  грізного  тиранства,
Не  має  місця  таким  поміж  людьми

Трибунал  чекає  вас  уже    невдовзі,
До  перемоги  ще  лишився  тільки  крок...
Наших  сімдесят  Героїв  сплять  у  морзі...
А  ви    і  далі  смієте  тиснути  на  курок...

Та  знайте,  Нація  ніколи  не  простить,
Не  пробачить  психам  жодного  патрона...
Більше  сотні  Героїв  вічним  сном  вже  спить...
А  ви  і  далі  захищаєте  ґандона...

Ви  вірні    лиш  йому...та  не  Народу...
За  кілька  гривень  душу  продали...
Оддали  вічне  лиш  за    нагороду...
Убили  їх...  вони  ж  безбройними  були...

Горіти  в  пеклі  будуть  ваші  душі
У  вічному  пекельному  вогні...
За  крові  на  Майдані  ті  калюжі
Ми  помстимося  ще  у  боротьбі...

Помилування  ви  ще  будете  просити,
Та  не  простимо  ніколи  і  нікого  з  вас,
Батькам  убитих  в  очі  будете  дивитись,
За  все  відповісьте...  відповісьте  не  раз...

Та  так,  що  самі  смерті  будете  хотіти,
Але  не  завдамо  ми  смерті  вам,кати...
І  на  колінах  будете  ще  нас  просити...
Та  жити  будете  й  повільно  гнити...


Назар  Гузій  21.02.2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480789
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 21.02.2014
автор: Назар Гузій