Одні кричали:
“РВИ її на шмаття…
(ведь это две отдельные страны…)”
А другі їм, у впертому завзятті:
“Не треба рвать… а тільки – РОЗІПНИ…”
Ще треті, не виходячи з осель:
“Та просто ВБИЙ… Спали її… СПАЛИ…”
Серця жорстокі… і черстві, мов скелі…
ЗЕМЛІ моєї дивний КОРАБЕЛЬ
Пливе й цвіте… мов маки у пустелі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480814
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2014
автор: гостя