Було – Кашпіровський нам очі щоденно туманив –
В московських метро зявились гігантські щурі.
До того й у війни ми міцно як браття тримались,
А то і в достатку, погризшись, ділить почали.
Вже двадцять пять років пройшло з того часу.
Як бачимо, сильний таки по ТБ гіпноз,
Бо навіть і той хто у перебудову зачатий,
команду почувши, посуне між куль на погост.
Війна вже виносить свої ультиматуми миру.
Чи так має бути? Чи того не видно здалля,
Що крові людської пролито уже через міру
Розколу, розбрату і втіхи Мамони задля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481064
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: Аня Муравська