Знову стоять руїни,
Знов боротьба іде.
Ставши я на коліна,
Боже, благаю Тебе.
Зупини Ти оце прокляття,
Що впало на долю нам.
Зупини кровопролиття
Щоб люди не страждали від ран.
Скільки ще будть тривати,
Протистояння і сутички в нас.
Скільки ще буде палати,
Київ вогненним щитом.
Боже, поглянь із неба
На наший убогий край.
Майдан обкружив беркут,
Готується до бою Титан.
Йде боротьбa із пеклом,
Демон перед веде.
Добро проти зла повстало,
Рубікон не видно ніде.
Людей, які вірять в правду,
За це ще беруть і б'ють.
Людей, що прагнуть свободи,
Катують й на муки ведуть.
Боже! Мій милий, Боже!
Дивися, війна вже йде.
Снайпери із гвинтівок
Стріляють у мирний протест.
Скільки вже полягло,
І скільки поляже ще?
Демон посів на троні
Й накази злочинні дає.
Господи, Всемогутній!
Царю Неба й Землі!
Ставши я на коліна,
Молю слова Тобі
Дай нам сили й терпіння,
Хоробрості дай, і благослови,
Щоби в запеклім бою
Людям не лягти.
Землю скроплено кров'ю.
Вороння крикуче летить.
Тіла ще не охололи,
Як нові уже трупи несуть.
Мати чекає сина.
Дружина на мужа жде,
А діти зостались сиротами.
Батько більше не прийде.
Господи, Всемогутній!
Молю, припини це все.
Дай нам на Україні
Миру і спокою вже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481096
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: Сорохан Алла