Чотири хлопці із волинської землі,
Які хотіли жити не в петлі,
Ніколи не повернуться додому,
Не спочиватимуть від втоми,
Не питимуть води з дівочих рук,
У нас тепер своя квінтесенція мук:
Безжальних,дантових,пекельних,
Імен нетлінних і кам*яноскельних!
Немає більш,ні віри,ні любові…
Натомість є багряне сонце крові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481162
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: Той,що воює з вітряками