Мені, не треба визнання!
Лиш хочу зрозуміти я
Чого болить душа моя,
Чого течуть ті кляті сльози,
До чого тут мені погрози?
Коли сльози, то не сльози,
То людей безвинних кров.
Не треба казати, не треба писати,
Слів же не чують, кляті депутати!
Ділять владу, ділять гроші,
Та нам брешуть, які хороші!
Бояться за себе, за мандати,
За місця у Верховній Раді.
Закликаю не вірити нікому,
Чи то опозиція, чи партія регіонів!
Змовники, вбивці, група піжонів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481234
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Тетяна Власенко