Пахне весна пролитою кров'ю
й задавлених горем людей
Всі вже не вірять їх пустослов'ю
Та морю новітніх ідей
Ніхто не забуде нещасну годину,
що людей забирала від нас
Мати ховає свою рідну дитину -
таку рану лікує не час
Заглянути б у очі безжальній скотині,
що забрала дітей у батьків
Там ні смутку, ні горя, ні каплі сумління
Він втікає до всевладних дядьків
Та від долі не втікнеш і буде година,
Піднімуться люди з колін
Нагадають тобі, як бідна дитина
Молилась...Та ти очерствів
Буде щастя і буде країна
Та не вернемо більше людей
Хай же ж згине безжальна скотина!
Нехай вдавиться від своїх грошей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481258
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: dirolka