Кров'ю сотні вмилась країна,
Відмучилась, відплакала вже вкотре,
Поховала не одного сина,
Та ще ниють рани, стогне....
Небо темне, оплакує героїв,
Важкими краплями могили полива,
Та нам не дихається, як на волі,
В нас душі кровоточать, замучила війна.
Хоча й світанку ми діждали,
І сонце з'явиться із темноти,
Та не пройде такого дня, щоб ми не пам'ятали,
Героїв, що від рук братів та полягли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481304
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Юлія Панкова